Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Салют, наркоманы и наркоманки! Зацените мой новый рассказ, который я вам приготовил, и откиньтесь назад в своем наркотическом кресле. В этот раз я расскажу вам о страшной истории, как я купила кодеин, а потом поехала побрить себе ноги феном. Не уверен, что вам это понравится, но что поделать, такова моя реальность, мои друзья.
Значит, это было пару лет назад, когда я еще только познал прелести закладок и халявного эфедрина. Друзья предложили попробовать что-то новенькое - помазуху с примесями, которая, по их словам, давала более сильный эффект, чем обычные наркотики. Что мне было делать? Я, конечно же, согласился.
Мои друзья рассказали мне, что это такое - кодеин. Они рассказали, что этот хипповый наркотик дает нереальный кайф и что развеяться с его помощью - просто находка. Не буду вдаваться в подробности химического состава, но скажу одно - это дерьмо на самом деле сильно зависимо.
Продавец |
Я |
Привет, братишка! Что хочешь? |
Я хочу кодеин, мне нужно приколоться сегодня. |
Окей, сколько нужно? |
Дай 2 грамма, вдруг хватит на пару дней. |
Ладушки, тогда приходи к нам, юзер. |
Конечно, приму ваши награды с благодарностью. |
Как только я получил свои долгожданные закладки, мне захотелось испытать мощь кодеина. Я почувствовал, как его влияние начало распространяться по моему организму. Мир вокруг стал разноцветным, словно я попал в волшебный сад.
Достав GPS, чтобы не заблудиться, я понял, что нужно еще сделать сегодня - побрить ноги феном. Не знаю, почему именно эта идея пришла мне в голову, но мне стало казаться, что это отличная идея. В конце концов, кто сказал, что наркоман не может быть педантом в уходе за собой?
Время привести свои ноги в порядок, они же смешные выглядят, спрятанные под этими мохнатыми штанами!
Я принялся за дело. Мой кокс, как новое жгучее кошачье жало, находился недалеко, но я решил не использовать его в этот раз - кодеин давал мне нужное настроение. Я включил музыку, чтобы создать правильную атмосферу, и приступил к бритью.
О, боже, это было нечто! Я чувствовал каждое движение бритвы на своей коже. Каждая щетинка, срезанная феном, приносила невероятное наслаждение. Я не мог поверить, что простой акт бритья может быть настолько потрясающим, когда ты на химии.
Конечно, пара кусков кодеина не сильно повлияла на мою физическую активность. После бритья я просто сидел на своей кровати и наслаждался новым ощущением. Лежа и закрыв глаза, я чувствовал вибрации вокруг себя, словно находился в другом измерении.
В общем, весь этот опыт был незабываемым, но, конечно, это только мои субъективные ощущения. Я не призываю никого к тому же самому. Для меня это был только один психопатический эксперимент, и я никогда больше этим не займусь. Пожалуй, пора отключаться, покурить свою закладку и поспать.